Ті, для кого покликання важливіше за зарплату
Учителі, які у стінах школи, ліцею, гімназії (думаю тут тип закладу не має значення) провели більшу частину свого життя, заслуговують на величезну вдячність і повагу.
Ті, для кого покликання важливіше за зарплату; для кого запитання - поштовх до саморозвитку, а дитяче «Дякую» - цінніше за всі скарби світу.
Вони поки ще є,
ті, що вірять в покликання й долю,
Відчайдушно шукають
найдієвіші з сотень ідей,
Повсякчас підбирають
заковиристі часто паролі
До дверей, за якими
причаївся світогляд дітей.
Вони є попри те,
що на зламі освітніх канонів
Обтинаються крила,
припиняючи вільний політ,
Та тримають культ знань
на розпутті новітніх законів,
І досягнення учнів -
їх мета, сенс роботи і звіт.
Як не дивно, є ті,
хто не звик до прокльонів пекучих,
Що жбурляються в спину
за букетами квітів услід,
Вони все іще вірять
в справжню щирість і честь своїх учнів,
Яких учать любовʼю
підкоряти вибагливий світ.