ОСНОВНІ «ДЗВІНОЧКИ» НАСТАННЯ ПІДЛІТКОВОЇ КРИЗИ
Дзвіночок перший. Помітно змінюється поведінка дитини. Тихоня може раптом стати відчайдушним пустуном, а надзвичайно активна дитина – затихнути і проводити години в незрозумілих думках.
Дзвіночок другий. Настрій стає нестійким і легко змінюється. Після надривного плачу може послідувати телефонний дзвінок і радісне щебетання в трубку. На тлі найдосконалішого благополуччя раптом – лють через якусь дрібницю, і двері ледь не злітають з петель від заключного акорду пустого конфлікту, який виник на рівному місці.
Дзвіночок третій. Змінюється фізичний вигляд дитини. Дівчата «округлюються» або, навпаки, витягуються, змінюються пропорції тулуба і кінцівок, у хлопчиків ламається голос, волосся стає більш жирним, починається оволосіння обличчя і тіла за чоловічим типом.
Дзвіночок четвертий. У заявах дитини, звернених до батьків, з’являються нові теми і гасла. Найпоширеніші з них: «Я можу сам вирішувати, що (як, коли) …», «Ви мене ніколи не розуміли», «Ваше покоління безнадійно відстало, і вам не зрозуміти, що …», «Я сам буду вирішувати свої проблеми ” і т.д.
Якщо два, а тим більше три або чотири з перерахованих вище дзвіночків вже задзвонили, готуйтеся – процес пішов.
МОЯ ДИТИНА МЕНЕ НЕ ЧУЄ
“Моя дочка зовсім від рук відбилася: вона взагалі не реагує, коли я прошу її що-небудь зробити. Робить такий вигляд, ніби мене і немає зовсім поруч. А мені вже набридло повторювати:” Скільки разів тобі говорити ?! ! “- все одно немає ніякої відповіді.” Відстань! “- і то не завжди може сказати …”
Знайома історія? Що ж робити в таких випадках, як “достукатися” до своєї дитини?
Вам допоможуть наступні правила:
Правило 1. Звертаючись до дитини, говоріть менше, а не більше. У такому випадку у вас підвищується ймовірність бути зрозумілим і почутим. Чому? А тому, що дітям потрібно більше часу на осмислення того, що вони чують, перш ніж щось відповісти (у них зовсім інша швидкість переробки інформації, ніж у дорослих).
Таким чином, якщо ви задаєте своєму чаду питання або просите про що-небудь, почекайте, принаймні, п’ять секунд – дитина сприйме більше інформації і, цілком можливо, дасть адекватну відповідь. Спробуйте говорити коротко і точно, уникайте тривалих монологів. Так дитина зрозуміє, що не доведеться вислуховувати цілу лекцію. Наприклад: “Прибери, будь ласка, в шафі перед тим, як підеш гуляти”, “Зараз тобі треба вивчити фізику” і т. Д. Іноді достатньо одного слова-нагадування: “Прибирання!”, “Література!”.
Правило 2. Говоріть доброзичливо, ввічливо – як би ви хотіли, щоб говорили з вами, – і … ТИХО. Знижений, приглушений голос зазвичай застає людину зненацька, і дитина обов’язково зупиниться, щоб послухати вас. Адже недарма вчителі так успішно використовують цей прийом, щоб привернути увагу класу.
Правило 3. Будьте уважним слухачем, не відволікайтеся на сторонні справи, коли дитина вам щось розповідає. Слухайте її в два рази більше, ніж говорите. Ваше дитя, яке дорослішає, просто не зможе стати уважним слухачем, якщо йому ні у кого цьому вчитися. Переконайтеся, що самі можете служити прикладом того, що вимагаєте від своєї дитини (звертайте увагу на те, як ви слухаєте чоловіка, друзів, рідних і, звичайно ж, саму дитину).
Правило 4. Якщо ви дуже сильно роздратовані, розмову починати не варто. Ваше роздратування, агресія моментально передадуться вашій дитині, і вона вас вже не почує. Це пов’язано з тим, що однією з психологічних особливостей даного віку є емоційна нестабільність, в більшій мірі обумовлена гормональними змінами, що відбуваються в організмі дитини. Дорослі повинні бути стабільнішими в цьому плані.
Правило 5. Перш ніж щось сказати, встановіть зоровий контакт з дитиною. Переконайтесь, що вона дивиться на вас, а не в бік (якщо ні, то попросіть подивитися на вас – цей прийом працює і з дорослими, наприклад з чоловіками). Коли ви дивитеся один одному в очі – дитина у вашому розпорядженні, можна формулювати своє прохання або питання. Якщо робити так весь час, коли вам потрібна увага дитини, це привчить її слухати вас.
Правило 6. Нерідко підліткам буває складно з ходу переключити свою увагу на ваше запитання, особливо якщо вони зайняті тим, що їм дуже подобається. Мало того, дитина і справді може вас не чути (така особливість уваги в даному віці). У такому випадку можете зробити попередження – встановіть тимчасове обмеження: “Я хочу з тобою поговорити через хвилину, будь ласка, відволічись” або “Мені знадобиться твоя допомога через дві хвилини”. При цьому встановлений часовий інтервал не повинен перевищувати п’яти хвилин, інакше підліток просто забуде.
ІНТЕРНЕТ БЕЗПЕКА
Сьогодні кількість користувачів мережі Інтернет постійно зростає, при чому частка молоді та зовсім юної аудиторії серед користувачів дуже велика. Для багатьох, особливо молодих людей, Інтернет стає інформаційним середовищем, без якого вони не уявляють собі життя. Але вміщаючи в себе великий інформаційний, навчальний, розважальний потенціал, Інтернет може бути небезпечним та становити певний ризик, особливо для дітей.
Дорослим необхідно пам’ятати про існування загроз в Інтернеті та приділяти підвищену увагу питанню безпеки.
Десять фактів для безпеки дітей в інтернеті:
1. Заохочуйте дітей ділитися з вами їх досвідом в інтернеті. Відвідуйте Мережу разом з дітьми.
2. Навчіть дітей довіряти інтуїції. Якщо їх в інтернеті що-небудь турбує, їм слід повідомити про це вам.
3. Якщо діти спілкуються в чатах, використовують програми миттєвого обміну повідомленнями, грають або займаються чимось іншим, що вимагають реєстраційного імені, допоможіть дитині його вибрати і переконайтеся, що воно не містить ніякої особистої інформації.
4. Наполягайте на тому, щоб діти ніколи не видавали своєї адреси, номера телефону або іншої особистої інформації; наприклад, місця навчання або улюбленого місця для прогулянки.
5. Поясніть дітям, що різниця між правильним і неправильним однакова: як в і інтернеті, так і в реальному житті.
6. Навчіть дітей поважати інших в інтернеті. Переконайтеся, що вони знають про те, що правила гарної поведінки діють скрізь – навіть у віртуальному світі.
7. Наполягайте, щоб діти поважали власність інших в інтернеті. Поясніть, що незаконне копіювання чужої роботи – музики, комп’ютерних ігор та інших програм – є крадіжкою.
8. Скажіть дітям, що їм не слід зустрічатися з незнайомими людьми з інтернету. Поясніть, що ці люди можуть виявитися зовсім не тими, за кого себе видають.
9. Скажіть дітям, що не все, що вони читають або бачать в інтернеті, – правда. Привчіть їх запитувати вас, якщо вони не впевнені.
10. Контролюйте діяльність дітей в інтернеті за допомогою сучасних програм. Вони допоможуть відфільтрувати шкідливий вміст, з’ясувати, які сайти відвідує дитина і що він робить на них.
Безпечне використання Інтернету дітьми різного віку
Ø До 7 років: гарні звички у дітей виробляються вже під час перших відвідувань Інтернету. А оскільки діти дошкільного віку намагаються дотримуватись встановлених батьками правил, то це не лише впливає на їх виховання, а й сприяє розвитку користувацьких навичок.
Діти віком до 7 років не завжди можуть розуміти розміщену в Інтернеті інформацію, зокрема відрізняти корисну інформацію від некорисної, наприклад, фактичний вміст від реклами. Батьки повинні допомагати своїм дітям знаходити потрібний матеріал. Діти часто не бачать різниці між використанням Інтернету або ігор та створенням малюнків на комп’ютері.
Батькам потрібно встановити правила використання комп’ютера дітьми віком до 7 років.
Час, проведений за комп’ютером, має бути обмеженим, щоб не шкодити здоров’ю. Комп’ютер має стояти у кімнаті, якою користуються всі члени сім’ї, наприклад у вітальні. Бажано, щоб біля дошкільнят під час використання ними Інтернету знаходився хтось із дорослих.
Доступ дітей дошкільного віку до Інтернету повинен бути обмеженим знайомими сайтами, що заздалегідь визначені батьками. Більш досвідчені діти можуть шукати знайомі сайти за допомогою меню «Вибране» у веб-браузері.
Найбезпечнішим рішенням є створення для дитини персонального операційного середовища, де доступ до Інтернету обмежено лише визначеними сайтами.
Ø Від 7 до 9 років: діти молодшого шкільного віку використовують Інтернет не лише вдома, а й у друзів та у школі. Батьки мають виробити відповідні правила щодо використання Інтернету їхніми дітьми. Діти віком від 7 до 9 років вже можуть розуміти побачене. Однак вони не вміють користуватися матеріалом, який пропонує Інтернет, зокрема матеріалом (зображеннями, текстами або звуками), який не відповідає їхнім віковим особливостям. Розповіді про це та пояснення різних речей, з якими діти можуть зіштовхнутися в Інтернеті, допоможуть їм стати відповідальними і спроможними працювати самостійно і безпечно в онлайні. Щоб допомогти своїм дітям, батьки можуть поділитися власними думками та досвідом щодо використання Інтернету.
Вони ще потребують нагляду та контролю з боку батьків під час використання Інтернету. Батькам потрібно виробити правила щодо використання його їхніми дітьми, а потім коригувати їх у міру дорослішання дітей.
Вдома використовувати Інтернет варто все ще у присутності батьків. Це гарантує, що вони будуть поруч з дітьми у будь-якій проблемній ситуації.
Якщо комп’ютер стоїть у загальній кімнаті, використання Інтернету стає частиною повсякденного життя сім’ї. Дитина може ще не бути спроможною самостійно визначити надійність веб-сайту, тому вона повинна завжди звертатися за дозволом батьків, перш ніж розмістити особисту інформацію в Інтернеті.
Чат-кімнати та інші види публічного онлайнового спілкування можуть бути все ще непідходящими для дитини. Адреса електронної пошти, використовувана у цьому віці, має бути спільною сімейною адресою електронної пошти.
Створення облікового запису для дитини з обмеженими користувацькими правами допомагає їй навчитися використовувати комп’ютер самостійно.
Програми фільтрування також можуть запобігти доступу до непідходящих сайтів, але батьки все ще повинні контролювати дітей під час користування ними Інтернетом.
Ø Від 10 до 12 років: школярі, вже знають, як використовувати Інтернет у різних цілях. Батьки можуть підтримати свою дитину, ознайомившись із сайтами, якими користуються їхні діти відома, дізнатися про їхнє хобі або інші інтереси, пов’язані з мережею. Дорослі можуть також використовувати Інтернет для планування певних подій, які стосуються всієї сім’ї. Це дає змогу батькам і дітям обговорювати сайти, які є надійними і заслуговують на довіру, а також де можна знайти достовірну та якісну інформацію.
Діти у віці від 10 до 12 років все ще потребують контролю з боку батьків, а також мають дотримуватись правил використання Інтернету. Однак деякі діти можуть порушувати правила й уникати нагляду батьків, якщо вони вважатимуть, що їх занадто обмежують або не задовольняють їхні потреби.
Батьки мають домовитись із дітьми про те, що їм дозволено робити в Інтернеті, а що – ні. Приклади: відповідальність відправника повідомлення, завантаження файлів і авторські права, встановлення програм.
Узгодьте з дітьми, яку особисту інформацію вони можуть розміщувати в Інтернеті, а також розкажіть їм про ризики, пов’язані з розкриттям такої інформації.
Діти вже зацікавлені у використанні чатів або IRC, тому батьки повинні розповідати їм про безпечне спілкування, а також слідкувати за тим, як їхня дитина спілкується в онлайні.
Багато дітей є цікавими і допитливими, тому батьки такім дітям особливо мають наголосити на потребі безпечного й обережного використання Інтернету.
Необхідно регулярно оновлювати засоби безпеки комп’ютера.
Ø Від 13 до 15 років: Для дітей у цьому віці Інтернет стає частиною їхнього життя. Вони знайомляться з новими людьми і проводять чимало часу в онлайні, шукають необхідну інформацію, яка має відношення до їхньої шкільної роботи або відповідає їхнім інтересам. Завдяки більш високому рівню грамотності це відкриває багато можливостей використання Інтернету. Іноді батькам важко дізнатися про те, що роблять їхні діти в онлайні. У цьому віці діти також йдуть на ризик і випробовують свої можливості — технічні обмеження і заборони можуть не бути ефективним шляхом підвищення безпеки в онлайні.
13-15-річні діти можуть тримати у секреті те, що вони роблять в Інтернеті, особливо якщо батьки раніше не цікавилися, як їхня дитина використовує мережу. Тому важливим є відкрите спілкування і зацікавленість батьків у тому, що робить дитина в Інтернеті.
Діти у віці від 13 до 15 років, як і раніше, повинні дотримуватися встановлених правил використання Інтернету. Деякі підлітки все ще не можуть оцінювати деякі речі й потребують поради дорослої людини, наприклад, у таких питаннях, як розміщення особистих даних в онлайні.
Питання етики і відповідальність користувача Інтернету є більш важливими темами для розмови. Наприклад, незаконні завантаження, етикет у мережі та авторські права. Діти мають нести відповідальність за те, що вони публікують в онлайні, включаючи їхню особисту інформацію або інформацію, яка може бути незаконною.
Батьки повинні проявляти до «онлайнових друзів» дитини інтерес. Також їм варто знати, хто та людина, з якою їхня дитина познайомилася в онлайні та збирається зустрітися.
Слід уникати занадто емоційних реакцій, навіть якщо вони дізнаються про те, що трапилося щось «неприємне», коли їхня дитина була в онлайні. Батьки все ще можуть скеровувати дитину до відповідного вмісту. Наприклад, існують гарні доступні онлайнові ресурси про сексуальність та здоров’я, призначені для молодіжної аудиторії. Молодь має бути упевнена в тому, що вони можуть поговорити з батьками про будь-що, що примушує їх почувати себе незручно в онлайні.