День Гідності та Свободи!

День Гідності та Свободи - пульс українського народу, який відчуваєш, коли бачиш підняті вгору прапори, коли чуєш гімн, що стає молитвою, коли згадуєш обличчя тих, хто стояв на Майдані, і тих, хто сьогодні стоїть на передовій. Цей день про людей, які щоразу доводять: свобода не зламується холопством, не продається страхом і не зникає під час темряви.
Гідність - це не тому, що хтось сказав «треба», а тому, що інакше ти не зможеш залишитися собою.
Свобода - це коли твоє «я» не закінчується на тобі, а стає «ми».
Українці завжди обирали саме цей шлях. І кожен раз, коли світ дивився на нас із сумнівом, ми показували: у нас є щось більше за силу - у нас є дух.
Сьогодні ми згадуємо тих, хто загинув за право називатися вільними. І тих, хто живе так, аби їхня смерть не була марною. Ми згадуємо холодні ночі Майдану, коли вогонь у бочках був не просто теплом, а знаком, що серця ще не здаються. Ми згадуємо перші дні повномасштабного вторгнення, коли вся країна стала на захист, як одна велика родина. Без страху, без вагань, з вірою, яка сильніша за будь-яку зброю.
І сьогодні, у День Гідності та Свободи, ми знову промовляємо: Україна - не територія. Україна - слово, яке носиш у серці. СВОБОДА, заради якої стоїш. ГІДНІСТЬ, яку НІКОМУ і НІКОЛИ не віддаси.
Нехай цей день буде тихим уклоном тим, хто пішов. Сміливим подихом тим, хто бореться.
І тихою обітницею для нас - бути вартими їхнього подвигу!