Project news
Спільноті адміністраторів сайтів шкіл та ліцеїв!
Новий навчальний рік!
Найзахопливіші детективи для підлітка
Wizeclub Education: курси додаткової освіти в Україні
Що робити, якщо болить поперек
Онлайн академія Mate academy – від мрії потрапити в IT до першої роботи
Мобільні додатки для підтримки організації навчання та співпраці в освітньому процесі
Школа англійської для дітей: важливість навчання та як вибрати кращу школу
Хто такий Зевс?
Вивчаємо англійську за допомогою читання
Благодійність та соціальна відповідальність бізнесу
Як обрати надувний басейн?
Як створити і розкрутити групу у Фейсбуці без блокування
Практичні рекомендації по вибору школи англійської мови
Options for checking articles and other texts for uniqueness
Різниця між Lightning та USB Type-C: одна з відмінностей iPhone
Столична Ювелірна Фабрика
Відеоспостереження у школі: як захистити своїх дітей?
Чим привабливий новий Айфон 14?
Розширений пакет за акційною ціною!
iPhone 11 128 GB White
Програмування мовою Java для дітей — як батьки можуть допомогти в навчанні
Нюанси пошуку репетитора з англійської мови
Плюси та мінуси вивчення англійської по Скайпу
Роздруківка журналів
Either work or music: 5 myths about musicians and work
На лижі за кордон. Зимові тури в Закопане
Яку перевагу мають онлайн дошки оголошень?
Огляд смартфону Самсунг А53: що пропонує південнокорейський субфлагман
БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
Вітаємо з Днем Вчителя!
Портал E-schools відновлює роботу
Канікули 2022
Підписано меморандум з Мінцифрою!
Voting
Як Вам новий сайт?
Total 5 common:people_all_forms

Три роки війни: біль, що не згасає

Date: 25 лютого о 10:40
15 views

Учні 9-Б класу провели відкритий урок, присвячений третій річниці повномасштабної війни в Україні. На цей важливий захід було запрошено учнів 7-А класу, щоб разом згадати події, які змінили нашу країну, та вшанувати всіх, хто бореться за мир.

24 лютого 2022 року світ для українців змінився назавжди. Три роки боротьби, три роки втрат, три роки болю… Але також три роки незламності, віри та любові.

Ця війна торкнулася кожного. Вона забрала домівки, спокій і найдорожчих людей. Вона навчила нас жити без світла, але не без надії. Вона змусила дітей швидше подорослішати, а дорослих — ще більше цінувати кожен день.

Ми згадуємо ті страшні дні, коли українські міста здригалися від вибухів. Коли мільйони родин були змушені покинути рідні домівки, а дехто так і не зміг повернутися. Ми пам’ятаємо, як батьки ночами читали дітям казки в підвалах, аби заглушити звуки сирен. Як вчителі проводили уроки онлайн, навіть коли не було світла. Як лікарі оперували під ліхтариками, рятуючи життя.

Ми бачили найгірше, що може зробити війна, але й найкраще, на що здатні люди.

Попри все, життя триває. Ми навчилися сміятися крізь сльози та підтримувати одне одного, навіть коли болить.

Сьогодні ми вшановуємо всіх, хто бореться, хто втратив, хто вистояв. Ми пам’ятаємо тих, кого більше немає поруч. І ми не перестанемо вірити у день, коли війна стане лише рядком у підручниках, а не щоденною реальністю.

Ми сильні. Ми разом. Ми – Україна!

Comments:
Only authorized users can leave comments.